У вступному зверненні до журналістів Раїса Богатирьова зазначила, що відсутність порозуміння між політичними елітами, гілками влади, виборцями та їх обранцями є основною проблемою, що заважає Україні рухатися уперед.  Масштаби маніпулювання громадською думкою з боку політиків, на думку Секретаря РНБО, вже сьогодні досягли рівня, що загрожує національній безпеці країни.

Раїса Богатирьова звернулася до журналістів з закликом не зводити дискусії щодо серйозних державних проблем до рівня примітивних політичних ігор: "Починаючи роботу на посту Секретаря РНБО, я хочу унеможливити ситуацію, коли серйозна робота із забезпечення безпеки у державі зводиться до суперечок на тему "Хто кого?" або "Кому вигідно?". Вигідно має бути лише українському народові і його державі. Як Секретар Ради національної безпеки та оборони, я хочу вас запевнити - так воно і буде."

В цьому контексті Раїса Богатирьова змалювала основні проблеми, над якими працює РНБО сьогодні: захист українських ринків у зв"язку зі вступом країни до СОТ; актуальність розробки стратегічних програм розвитку в сфері ресурсної політики; необхідність вирішення проблеми повернення українських спеціалістів із-за кордону, стратегічні відносини України та Росії, проблеми прозорості процесу приватизації тощо.

По завершенні зустрічі журналісти мали змогу поставити Секретарю ради національної безпеки та оборони ряд запитань, більшість з яких стосувалися вирішення газових проблем у стосунках із Росією.

Повний текст виступу Раїси Богатирьової, Секретаря ради Національної безпеки і оборони читайте далі.

Виступ Секретаря РНБО України Р. В. Богатирьової на брифінгу 11.02. 2008р.

Шановні пані та панове!

Перш за все, хочу подякувати вам за професійність і участь у моєму  брифінгу. Думаю, що в питаннях національно безпеки ми спільники. Тема нашої зустрічі, без перебільшення, надзвичайна: політика консолідації в нашому суспільстві. Йдеться, перш за все, про порозуміння та довіру - між політичними елітами, гілками влади, виборцями і тими, кого вони обирають. На мій погляд, це - запорука нашого стабільного сьогодення. Конфлікт еліт, перенесений на боротьбу за владу, заважає Україні рухатись уперед. Тому, моє завдання разом із вами - забезпечити на майданчику РНБО пакет політично стабільності.

Адже саме ЗМІ є майданчиком, на якому відбувається суспільна дискусія навколо найболючіших державних проблем, і в цьому сенсі роль журналістів важко переоцінити. Саме ви, за великим рахунком, формуєте громадську думку. Не політики. Не державні та громадські діячі. Ви, журналісти. Подаючи матеріали в тій чи іншій манері, ви конструюєте в свідомості громадян реальність, яка може співпадати, а може і не співпадати з тим, що діється насправді. Інколи це відбувається за об"єктивних причин, але дуже часто за цим стоять спроби політиків маніпулювати свідомістю громадян і направляти дискусію у вигідне їм русло політичної гри, а не серйозного обговорення існуючих загроз для суспільства. Це дуже серйозна проблема. В Законі України "Про основи національної безпеки" намагання маніпулювати суспільною свідомістю розглядається як загроза національним інтересам і національній безпеці країни.

Саме тому, починаючи свою роботу на посту Секретаря РНБО, я хочу унеможливити ситуацію, коли серйозна робота із забезпечення безпеки у державі зводиться до суперечок на тему "Хто кого?" або "Кому вигідно?". Вигідно має бути лише українському народові і його державі. Як Секретар Ради національної безпеки та оборони, я хочу вас запевнити - так воно і буде. А для того, щоб дискусія навколо державних проблем не зводилася до примітивного рівня, я б хотіла сказати декілька слів як я бачу місію, яку виконує РНБО в системі української державності.

РНБО

Ключовою функцією РНБО є координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади в питаннях, що стосуються безпеки і оборони України. Функція ця виписана в законі, який, до речі, був прийнятий ще в 1998 році. З того часу змінилося декілька секретарів РНБО, але зміст діяльності цього органу залишалася незмінним - координація та контроль за виконавчою владою у сфері національної безпеки і підготовка пропозиції для Президента України щодо подолання криз. І в цьому контексті будь-які розмови на тему "хто проти кого буде воювати" за допомогою мого призначення на цю посаду, інакше як маніпулюванням громадською думкою я назвати не можу. Воювати будемо не один проти одного, а всі разом - за безпеку держави та її громадян. Причому, воювати на декілька фронтів - надто багато загроз постало перед Україною сьогодні. А щоб в цій війні перемогу отримав весь український народ, а не окремі суб"єкти політичного процесу, ми будемо проводити лінію на стратегічне планування - випрацьовувати рамки національного інтересу, за які не зможе вийти жоден політик незалежно від його партійних кольорів. Рада національної безпеки і оборони буде здійснювати політику консолідації українського суспільства.

РНБО стане опорним центром пошуку консолідації серед політичних еліт, місцем конструювання системи балансів національного розвитку. Це буде орган, де розум зустрічається із совістю. Адже наше завдання - забезпечити суспільну стабільність.

Сьогодні питання не в тому, що у нас відбуваються бурхливі політичні процеси. Це притаманно всім демократичним суспільствам. На даному етапі критичною загрозою для України є дестабілізація балансу політичних інтересів і, як наслідок, зміна правил гри в економіці. Така ситуація приводить до голого, образливого для нації популізму, який руйнує стабільність. Уряд йде, а за ним залишається попелище... Стурбованість з цього приводу на минулому засіданні РНБО висловлював і Президент України. Ми не можемо бути заручниками такої ситуації. Завдання держави - зробити людей заможнішими, а не роздавати милостині бідним. Це - експлуатація свідомості людей. Ми поділяємо стурбованість Президента з цього приводу і закликаємо уряд розробити такий комплекс антиінфляційних засобів, який би категорично зупинив динаміку росту цін. В цьому питанні ми дуже сподіваємося на солідарну позицію Національного Банку України. Адже ціна питання - реальний добробут людей.

СОТ

Минулого тижня Україна подолала важливий рубіж до системи цивілізованих глобальних процесів - ми ступили на поріг СОТ. Це - елітний клуб, членство в якому відкриє перед Україною величезну кількість перспектив. Адже, говорячи мовою футболу, до цього моменту на світовому економічному полі до цього проти України грала 151 країна світу. Адже СОТ - це результат і інструмент глобалізації світу. Чи перспективно грати проти цього процесу? Думаю, відповідь очевидна. Але, попри всю привабливість перспектив, що відкриваються, вступ до СОТ тягне за собою і цілий комплекс нових для України викликів.

Перше. Світ відкривається перед нами, але і ми відкриваємося перед світом. Треба думати як захистити власний ринок. Плюс - як завойовувати інші майданчики. Потрібна стратегія розвитку. Ми все ще маємо унікальний науково-технічний потенціал, ми маємо у своїх надрах всю таблицю Мєндєлєєва, але так і не спромоглися відійти від варварського споживання та спустошення своєї землі. А що далі? Чи не час вже йти на інші ресурсні ринки і консервувати наші поклади для нащадків - так, як це роблять Росія та Сполучені Штати?

Друге. Вступ до Світової організації торгівлі вимагатиме від України якісних показників роботи і життя. Це означає, що нам будуть вкрай потрібні висококваліфіковані кадри. Нам терміново треба вирішувати проблему з відтоком наших спеціалістів за кордон. Ми маємо 3-4 мільйони заробітчан, більшість із яких мають вищу освіту і отримали безцінну практику в розвинених країнах. Щороку Україну покидають кращі професіонали - від слюсарів до майбутніх лауреатів Нобелівської премії. Тож час повертати їх на Батьківщину. Це - одне з найважливіших завдань, вирішення якого стане запорукою втілення в життя найсміливіших планів державного розвитку. І тут теж є над чим замислитись.

Зведення високотехнологічних об"єктів, інфраструктури, сфера підрядних послуг - це ті ринки, на яких ми поки що не присутні. Натомість Україна конкурує з країнами третього світу, які торгують сировиною і надрами. А ми мусимо ставити перед собою амбітні плани - йдеться про світові тендери на зведення генеруючих станцій, портів, інших стратегічних об"єктів, адже цей ринок також стає нам доступним після повноправного входження у СОТ.

РОСІЯ

Завтра ми на два дні від"їжджаємо у Москву для підписання Плану спільних дій про стратегічну співпрацю через комісію Ющенко-Путін. Ради безпеки обох країн, за дорученнями президентів, несуть особливу відповідальність за цей унікальний і високий діалог двох лідерів країн. Ви знаєте, результат мого робочого візиту щодо підготовки до цієї комісії можна викласти одним реченням - це золотий майданчик для нової політичної перспективи стратегічного партнерства України та Росії. Потенціал цієї комісії набагато ширший, аніж традиційні формальні міждержавні інструменти, які часто надто жорстко залежать від різноманітних криз. Мій діалог із ключовими політичними менеджерами Росії продемонстрував розуміння ваги цієї комісії з боку вищого російського політичного клубу. Не приховую, мені було надзвичайно легко працювати і шукати порозуміння. Так як я, ви знаєте, що стосовно найбільш харизматичних питань наших взаємин таке порозуміння ще не знайдене, і більше того, саме такому порозумінню і на російській, і на нашій стороні є чимало противників.

Я впевнена, що у нас є всі підстави відкрити і написати новий політичний протокол наших взаємовідносин, використовуючи комісію Ющенко-Путін, як модератор діалогу про глобальне партнерство між нашими країнами. Чи можливе воно на новому рівні взаємопоглибленої співпраці? Вся українська політична влада і вся нація має сказати - так, це є проблемою українською національної інтересу. Зрозуміло, що Україна, і це розуміє політична еліта Росії, вже рухається в стратегічному коридорі інтеграції у всі системи Європейського Союзу. Але і Росія розширює ця співпрацю, збільшуючи енергоресурсний і політичний вплив на політичні рішення Європи. Який план нової стратегії - стратегії розширення співпраці з Російською Федерацією, до чого нас зобов"язує, найперше, динамічне зростання зовнішньоторгової діяльності? У Президента Віктора Ющенка він є, і ми сподіваємося, що на зустрічі тет-а-тет із Володимиром Путіним цей план почне узгоджуватися.

Очевидно, що цей діалог не може бути простим - надто багато криз супроводжує політику взаємних стосунків двох країн. Завдання РНБО і, перш за все, його Апарату максимально забезпечити цей діалог об"єктивними професійними інструментами. При цьому, як мені видається, що ми все більше відходимо від політики імперативів. Ми все більше зосереджуємося на прибутку в національному інтересі розвитку цих взаємовідносин. Список тем для обох президентів я відкривати не буду, але скажу, що він достатньо широкий, і це мені подобається, бо він засвідчує про взаємний глибокий інтерес до плану нового розвитку, нової політичної дипломатії, нової культури взаємовідносин між політичними елітами.

В останньому я, як лікар, запропонувала би моє ментальне зобов"язання як містичну формулу: не нашкодь. Ми також розраховуємо, що буде підписана спеціальна угода між апаратами РНБО про розбудову цього майданчика комісії Ющенко-Путін, формування через неї, в тому числі, і неформальних експертних діалогів. Те, що називається дискусії без краватки. Моя ідея полягає в тому, щоби саме на базі апаратів створити групу високого рівня, яка би могла у постійному режимі он-лайн забезпечувати прозорість, відкритість нашого діалогу і готувати постійні рекомендації із розбудови програми позитиву розвитку, та "розшивати" існуючі та загрозливі кризи в наших стосунках.

Мені видається, що нам всім треба зрозуміти головну істину - інтереси розвитку України, як сильної європейської держави, перехід до сталого, інноваційного розвитку, забезпечення в найближчі десять років середньоєвропейської якості життя для українців, вимагають максимального посилення нашого діалогу з РФ. Вимагають ведення ринкової експансії на унікальні російські нафтогазові родовища українським інвестиціями, створення зони вільної торгової для забезпечення взаємовигідних інтересів між Україною і Росією та захисту спільних ринків. І головне - збереження прозорого гуманітарного коридору стосунків для нарощування культурного обміну між двома країнами.

Звичайно, я мрію про успіх засідання комісії Ющенко-Путін і вірю в нього. Я впевнена, що ми приречені мати такий успіх. Ми готові до діалогу і готова до нього російська сторона. Я переконана, що незалежно від президентських виборів у Росії, ця комісія залишиться принципово важливим дієвим та унікальним місцем нашого діалогу, золотим подіумом демонстрації нової якості стратегічного партнерства між двома великим світовими державами.

Хочу наголосити, що Київ спостерігає за виборчими процесами як в Росії, так і в Сполучених Штатах. Обидві країни є нашими стратегічними партнерами, і нам не байдужа їхня передвиборча риторика щодо України. Але, за будь-яких обставин, ми готові до нового етапу стратегічного партнерства.

ПРИВАТИЗАЦІЯ

Ми готові до діалогу не тільки з нашими іноземними партнерами, а й у внутрішньополітичному житті. Зокрема, в питаннях приватизації. Як ви знаєте, ця тема буде головною на наступному засіданні Ради національної безпеки та оборони України 15 лютого. Приватизація сьогодні - надзвичайно важливе і надзвичайно чутливе питання для всієї України. Але, насамперед, це - лакмусовий папірець для виконавчої влади. Вона мусить продемонструвати, що розуміє логіку процесу та його наслідки для суспільства. І ми разом із суспільством хочемо зрозуміти ідеологію уряду в цьому питанні.

Все має бути прозоро і очевидно для народу України, щоб ми не проводили чергові розслідування та не реприватизували вже розпродане майно. Люди повинні усвідомити, чому має відбуватися саме так, а не інакше. Бо без ідеології немає підтримки, а без підтримки немає реформ - є лиш метушня.

Едуард Бернштейн колись сказав: "Для мене рух - усе, а кінцева мета - нічого". А для нас має бути навпаки - потрібна кінцева мета.

РЕЗЮМЕ

Отже, перед Україною сьогодні постав ряд дуже серйозних викликів і проблем, вирішувати які треба нагально. Але в кожній загрозі закладено і потенціал подальшого розвитку. Чим більша загроза, тим більший цей потенціал. Тож давайте його нарешті використаємо. Настав час об"єднати всі інтелектуальні ресурси країни. Досить феодальних війн та середньовічної роздрібненості. Час підніматися з Руїни.

А закінчити свій вступ я хочу тим, чим її почала - закликом до серйозної суспільної дискусії щодо серйозних державних проблем. Досить гратися в політичні ігри. Досить маніпулювати людською свідомістю. Досить цькувати одне на одного громадян. Це дуже небезпечні забави, яким треба покласти край.

Я дякую Вам за увагу і готова відповісти на Ваші запитання.