Національний інститут проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з представництвом Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні, Білорусі та Молдові 1 квітня 2005 року провів міжнародну конференцію на тему: "Перспективи розвитку українсько-румунських відносин". Участь у роботі конференції взяли провідні вітчизняні та зарубіжні експерти у сфері українсько-румунських відносин, міжнародних справах, євроатлантичної інтеграції, представники органів державної влади, неурядових організацій та дипломатичних представництв акредитованих в Україні.

Головною метою конференції стало визначення, обговорення та розв'язання спільних проблем, внесення пропозицій та рекомендацій для прийняття відповідних рішень органами державної влади та місцевого самоврядування. Основна увага учасників конференції була зосереджена на аналізі стану українсько-румунських відносин в новій архітектурі європейської безпеки, розгляді українсько-румунських відносин в контексті підтримання стабільності і забезпечення безпеки в Дунайсько-Карпатському регіоні, трикутнику відносин Україна-Молдова-Румунія, ролі України та Румунії у співпраці в сфері безпеки в рамках Чорноморського регіону, взаємодії обох країн у боротьбі з новітніми загрозами у сфері безпеки та співпраця в контексті розширення НАТО та ЄС.

На думку заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки Сергія Пирожкова, найскладнішими у відносинах України та Румунії залишаються проблеми делімітації чорноморської ділянки кордону та континентального шельфу. "Темпи вирішення цих проблем значно відстають від сучасних інтеграційних потреб як Румунії, так і України", - сказав він. Водночас С.Пирожков зазначив, що в України та Румунії є взаємна зацікавленість щодо подальшого розвитку відносин у різних сферах, яка на рівні політичних еліт та громадської думки стримується невирішеними проблемами. Серед них основними, на його думку, є наслідки останнього етапу розширення Євросоюзу та підготовка до вступу в ЄС Румунії, найвідчутнішим проявом яких також стало введення жорсткого візового режиму, регулярна активізація дискусії щодо територіальних суперечок, непрозорі перспективи врегулювання придністровського конфлікту.

Разом з тим було зазначено, що існує цілий ряд можливостей для наповнення конкретним змістом відносин між Києвом та Бухарестом. Зокрема, є перспективи регіонального співробітництва у Південно-Східній Європі в рамках Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) та ГУУАМ, інструменти поглиблення взаємодії у чорноморському регіоні, політична співпраця і спільні кроки на шляху до інтеграції у європейські структури, розвиток торгово-економічних зв'язків і узгоджена діяльність в боротьбі з міжнародним тероризмом.

На етапі, коли Україна і Румунія шукають гідне місце у системі загальноєвропейських цінностей, важливу роль відіграє міждержавне співробітництво, покликане сприяти здійсненню більш тісних відносин, поновленню втрачених позицій на ринках сусідніх держав, підняттю зовнішніх економічних взаємин на новий рівень.

Переговорний процес щодо договору між Україною і Румунією про режим українсько-румунського державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань та двосторонньої Угоди про делімітацію континентального шельфу та виключних економічних зон України і Румунії в Чорному морі триває з 19 січня 1998 року. За цей час було проведено 24 раунди переговорів. Проте, протягом 19 раундів основна увага сторін була зосереджена на узгодженні положень Договору про режим українсько-румунського державного кордону, і лише після підписання Договору 17 червня 2003 року, сторони повністю зосередилися на питанні делімітації морських просторів.

Минулого року Румунія звернулася до Міжнародного суду ООН з питанням про делімітацію континентального шельфу та виключних економічних зон у Чорному морі. Проте 22 березня 2005 р. міністр закордонних справ України Борис Тарасюк заявив, що дві країни - Україна і Румунія - домовилися повернутися до обговорення проблеми делімітації континентального шельфу і виключних економічних зон у Чорному морі на двосторонньому рівні.

Під час роботи міжнародної конференції "Перспективи розвитку українсько-румунських відносин" державний секретар Міністерства закордонних справ Румунії Теодор Баконський зазначив, що Румунія зацікавлена мати з Україною добросусідську політику. Зокрема, він наголосив, що його країна зацікавлена у розвитку відносин як на регіональному, так і на міжнародному рівнях. "З Україною ми плануємо мати добросусідську політику, і вона спрямована на розвиток транскордонного співробітництва", - підкреслив держсекретар МЗС Румунії.

Враховуючи прагнення України приєднатися до ЄС, Румунія, за словами держсекретаря МЗС, готова надати Україні всіляку підтримку на основі власного досвіду.

Теодор Баконський підкреслив, що одним із пріоритетів Румунії стосовно країн-сусідів є безпечність східного кордону і будівництво взаємовигідних відносин у дусі євросусідства. Водночас він закликав Україну відігравати більш активну роль у розв'язанні Придністровського конфлікту. Адже, на його думку, "це серйозне питання безпеки у Східноєвропейському регіоні".

За словами держсекретаря МЗС Румунії, Україна і Румунія також мають активно співпрацювати у сфері посилення регіональної безпеки, протидії міжнародному тероризму, транскордонній злочинності. На думку Т.Баконського, Україна "має справедливе бажання стати членом європейської родини і має скористатися своїм шансом на краще життя".

В ході конференції перший заступник міністра закордонних справ України А. Бутейко закликав Україну і Румунію розглядати всі спірні питання з огляду на те, що ці країни будуть майбутніми союзниками у Євросоюзі.

В ході роботи конференції експерти двох країн проаналізували політико-правову базу двостороннього співробітництва та перспективи її вдосконалення, інші проблемні питання в українсько-румунських відносинах та шляхи їх вирішення; можливості співробітництва між Україною та Румунією в сфері європейської та євроатлантичної інтеграції; перспективи українсько-румунських відносин у контексті пришвидшення демократичних перетворень в обох країнах. У ході роботи конференції також порушувалися соціально-економічні аспекти регіонального співробітництва та гуманітарний вимір співробітництва.

Геополітичне становище України та Румунії, історичні зв'язки, співробітництво в багатьох міжнародних організаціях мають сприяти не лише зміцненню економічних і політичних відносин, але й спонукати обидві країни до пошуків нового виміру співробітництва як на регіональному, так і на міжнародному рівнях - такий висновок було зроблено наприкінці конференції її учасниками.